Учні запитують Ісуса: «Хто згрішив чи він чи батьки його?». Чуємо: вони не запитують, від якого вірусу чи інфекції він став сліпим, але хто згрішив. Розум старозавітної людини проводить паралель між хворобоюта моральним станом людини. Цим, як каже один святець, вони дихали, тобто жили.

Сьогодні ми дивимось на хворобу і розуміємо її наслідок зовсім інакше, ніж думав будь-який єврей часів Ісуса Христа. Ми знаємо, що хвороба може бути як випробовування на вірність Богові. Пригадується мені зараз приклад старозавітного Йова, який, перебуваючи у тяжкій хворобі, до кінця свідчив свою любов та вірність Богу. Хвороба може бути дана людині як відкуп за завдану шкоду своїм гріховним життям, тоді через дочасні терпіння у хворобі людина очищується, тобто відбувається в неї так званий катарсис. Також слід пам’ятати, що хвороба можу бути проявом недосконалої природи людини. Читати дальше →

Святий Миколай або Микола (270 /286/ — 19  (6 ст.ст.) грудня 326 /345, 351/) — єпископ Міри (Лікія, сучасне Демре, Анталія, Туреччина), християнський святий, відомий як Миколай Чудотворець. Свята церква 22 (9 ст. ст.) травня відзначає Перенесення мощей святителя i чудотворця Миколая з Мир Лiкiйських у м. Барі (1087).

Св. Миколай зараховується до лику святих: як такий опікується воїнами, водіями і подорожуючими, допомагає бідним у скруті; вважається покровителем дітей та студентів, моряків, торговців і лучників. Визнається патроном міст Амстердам (Нідерланди), Барі (Італія), Барранкілья (Колумбія).

Письмових джерел про життя Святого Миколая збереглося мало. Одними з джерел є перекази Святого Андрія Критійського (VII ст.) та монаха-студита Івана з Константинополя (V ст.). Читати дальше →